Славутич відзначив річницю подій 26 березня, коли місто стало символом цивільного спротиву та незламності. Тисячі мешканців вийшли на площу, щоб заявити про приналежність до України, а освітянська спільнота активно долучилася до волонтерської діяльності, надаючи підтримку місцевим жителям та підрозділам територіальної оборони.
Ця дата, 26 березня, назавжди закарбувалася в історії міста як день, що засвідчив незламність духу славутичан. Саме тоді тисячі мешканців міста єдиним фронтом вийшли на центральну площу, щоб публічно заявити всьому світу про непохитну позицію: Славутич є Україною. Цей масовий виступ став демонстрацією найвищої єдності громади, де голос кожного був важливою складовою спільної сили спротиву.
Попри складні умови окупації та ізоляції, освітянська спільнота Славутича з перших днів повномасштабного вторгнення розгорнула масштабну волонтерську роботу. Працівники управління освіти та закладів освіти, у співпраці з батьками та іншими волонтерами, забезпечували стабільну роботу тилу. Вони організовували розподіл гуманітарної допомоги, надавали підтримку мешканцям, які перебували в укриттях, а також готували їжу для підрозділів територіальної оборони, роблячи все можливе для підтримки життєдіяльності міста та його захисників.
Цей період став часом, коли кожен мешканець міста докладав надзвичайних зусиль, перевищуючи власні можливості. Спільна мета — вистояти, зберегти український Славутич та відстояти його ідентичність — об’єднала всіх. Сьогодні громада згадує ці події з глибокою вдячністю та великою гордістю за мужність кожного захисника, учасника спротиву та всіх мешканців, які продемонстрували єдність та незламність. Славутич був, є і завжди буде Україною.
