Початок в частинах 1, 2, 3
На якого учня розрахована олімпіада?
Олімпіада розрахована на учня, який здатен впродовж навчального року подолати обласний і державний етапи олімпіад і вийти на міжнародний рівень. Стартова база його знань (компетентностей) має бути ВИСОКОГО рівня.
Він має розв’язувати СКЛАДНІ завдання.
Процитуємо Положення: «олімпіада — форма інтелектуального змагання, метою якої є стимулювання до навчання та виявлення учнів, що мають ВИСОКИЙ РІВЕНЬ знань з певного навчального предмета, і результати якої визначають в особистій першості».
«5. Основними завданнями інтелектуальних змагань є: …. удосконалення рівня знань учнів і формування в них умінь вирішувати СКЛАДНІ ЗАВДАННЯ; …».
Міністерство освіти і науки України передало керівництво олімпіадним рухом Національному Центру «Мала академія наук України».
Це означає, що учасник олімпіадного руху має цікавитися, наприклад, біологією чи математикою як НАУКОЮ. Не тільки як навчальним предметом.
Він із захопленням відвідує математичний чи біологічний гурток/факультатив/курс за вибором. Він займається самоосвітою за науковим напрямком тощо.
Він розуміє поняття «академічна доброчесність» і дотримується її.
Він самостійно реєструється або просить допомоги зареєструватися на вибрану олімпіаду.
Він вчасно приходить до місця проведення олімпіади або до місця збору команди.
Якщо він зареєструвався, бере участь за будь-яких обставин.
Він не запізнюється на олімпіаду, він готується до неї сам або під керівництвом наставника. За Положенням, «наставник – особа, яка безпосередньо готує учасника-учня до участі в олімпіаді» (п.3, розділ І).
Він розподіляє час на виконання завдань так, щоб встигнути переписати відповіді з чернетки до чистовика.
Він пише таким ПОЧЕРКОМ, щоб зрозумів будь-який член журі.
З цього приводу читаємо в методичних рекомендаціях з проведення олімпіади з математики:
«… Журі перевіряє тільки завдання, що записані у чистовик учасника олімпіади. ЧЕРНЕТКА членами журі НЕ розглядається…
… Якщо члени журі НЕ МОЖУТЬ РОЗІБРАТИ почерк учасника (слова написані нерозбірливо або можуть бути прочитаними декількома способами тощо), журі має оцінювати в цій задачі лише ту частину розв’язання, яку змогла зрозуміти. Мова йде саме про розуміння почерку, а не математичної частини написаного розбірливим почерком. При цьому на апеляції учень не має право вимагати пояснити для журі зміст написаного.»
Про конфлікт інтересів
Нещодавно все було інакше. Учителі просили учасників обов’язково залишати у чистовиках чернетки. Бо в чернетці міг були натяк на правильний шлях до відповіді.
Нерозбірливий напис учасника допомагав зрозуміти учитель-наставник.
Учитель-наставник міг після перевірки почитати роботу свого учня. Часто міг поставити під сумнів бали, якими оцінили роботу інші члени журі.
Так утворюються СИТУАЦІЇ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ, яким в новому Положенні присвячений окремий розділ.
ІНТЕРЕС ЖУРІ олімпіади – справедливо оцінити виконані роботи учасників.
ІНТЕРЕС НАСТАВНИКА – сприяти внесенню його учня до списку переможців.
Перший крок до КОНФЛІКТУ – поставити під сумнів роботу інших членів журі.
Інший крок до конфлікту – поставити під сумнів настанови оргкомітету чи голови журі.
ПОСТАВЛЕННЯ ПІД СУМНІВ – стара як світ технологія маніпулювання людиною чи колективом. Людина чи колектив (члени журі або члени оргкомітету) втрачає впевненість в справедливості своєї оцінки чи свого рішення. Маніпулятор отримує психологічну перевагу і легко досягає своєї мети.
За новим Положення оргкомітет та голова журі має здійснити ПРЕВЕНТИВНІ заходи щодо НЕДОПУЩЕННЯ розвитку конфлікту інтересів:
«7. Оголошення про конфлікт інтересів здійснюють під час першого засідання журі та фіксують у протоколі. Контроль за конфліктом інтересів здійснює координатор відповідного етапу».
«6. З метою уникнення конфлікту інтересів НАСТАВНИКИ учасників-учнів НЕ МОЖУТЬ БРАТИ УЧАСТЬ у розробленні та підготовці завдань, й оцінюванні робіт учасників-учнів Всеукраїнських олімпіад із навчальних предметів у тому класі, у якому навчаються або пишуть роботи їхні учні».
Інтелектуальні змагання у вигляді олімпіади подібні до спортивних змагань.
Порівняємо, наприклад, зі спортивними змаганнями з фігурного катання. Тренер фігуристів знаходиться поруч з ними, а не серед суддів, коли ті нараховують бали за виступ.
Тому дієвим способом недопущення конфлікту інтересів є за можливості виключення наставника із складу журі.
Якщо учитель-наставник за необхідності включений до складу журі, голова журі забороняє йому перевіряти/читати роботу свого учня впродовж засідання журі.
В цьому розділі було надано відповіді відразу на три запитання:
1. Чому такого-то вчителя (поставити П.І.П.) немає серед членів журі?
2. Чому вчитель (поставити П.І.П.) повинен перевіряти роботи чужих дітей, якщо дітей його школи на олімпіаді немає?
3. Чому він не може перечитати роботу свого учня?
Академічна доброчесність має бути притаманна як учням, так і педагогам…
Продовження буде у наступній статті.
Повна версія статті за посиланням: https://drive.google.com/…/18BXjaLDEPK6ByOyWPKV…/view…